Ви тут
Головна > Події > Трагедія під час експедиції до решток «Титаніка»: загадкове зникнення батисфери «Титан» та пошуки команди

Трагедія під час експедиції до решток «Титаніка»: загадкове зникнення батисфери «Титан» та пошуки команди

Батискафа "Титан"

Експедиція до решток «Титаніка» завершилася новою трагедією

Міжнародна рятувальна операція з пошуку батискафа “Титан” в Атлантичному океані завершилася нещасним випадком. У четвер ввечері стало відомо, що апарат, який припинив виходити на зв’язок ще в неділю, тоді ж і вибухнув. Його корпус не витримав тиску на глибині океану. Єдине, що залишається у влади властей, – відновити всю хронологію подій і з’ясувати, чому батискаф не був готовий до своєї місії.

Батискафа "Титан"

Знаменитий “Титанік”, що плив з Великобританії до США, затонув 15 квітня 1912 року. Його рештки вченим вдалося виявити лише у 1985 році, приблизно за 700 кілометрів від Ньюфаундленда на глибині близько 3,8 тисяч метрів. У перші роки після знахідки цікавість до потоплених лайнерів була величезною, туди регулярно занурювалися підводні апарати з вченими на борту. З плином часу зацікавленість до легендарного судна спадала, і кількість діючих апаратів, здатних опускатися на таку глибину, до 2022 року зменшилась до одного. Він належав американській компанії OceanGate Expeditions і називався “Титан” (“Titan”).

16 червня батискаф “Титан” вирушив на борту допоміжного судна Polar Prince (“Полярний принц”) у свою чергову експедицію до решток “Титаніка”.

Батискафа "Титан" перед зануренням

В неділю, 18 червня, команда “спеціалістів з місій”, як називають учасників експедиції самі в OceanGate, прибула до місця занурення. На борту батискафа перебували засновник OceanGate Стоктон Раш, керуючий апаратом, британський мільярдер Хеміш Хардинг, французький професійний акванавт Поль-Анрі Нарголь, а також британський бізнесмен з пакистанськими корінями Шахзада Давуд і його син Сулейман. Кожен учасник експедиції (крім власника компанії, звичайно) заплатив $250 тисяч за участь. Згідно з інформацією, розміщеною на сайті компанії, це була третя експедиція до місця катастрофи “Титаніка”.

Учасники експедиції батискафа "Титан"

Хоча експедиція, яку пропонує OceanGate, триває вісім днів, безпосередньо на занурення, дослідження решток “Титаніка” та підйом виділяється всього вісім годин. Шлях до океанського дна до корпусу “Титаніка” займає приблизно дві години. Але на цей раз через 1 годину 45 хвилин після початку занурення команда батискафа перестала виходити на зв’язок з “Полярним принцем”. Останній раз допоміжному судну вдалося зв’язатися з батискафом о 11:47 за місцевим часом (18:17 за київським часом). Про надзвичайну ситуацію відразу повідомили у американській узбережній охороні, і незабаром розпочалась пошуково-рятувальна операція. При цьому залишалася надія, що спрацює стандартна система безпеки батискафа, яка автоматично збрасує баласт і підніме апарат на поверхню через 24 години після занурення. Цього не сталося.

Пошуки батискафа тривали чотири дні. До них підключилися узбережна охорона США і Канади, а також кілька комерційних суден, що перебували в районі інциденту. Сліди батискафа шукали з повітря, на поверхні та під водою.

У OceanGate одразу повідомили, що запасу повітря на судні в надзвичайній ситуації вистачить максимум на 96 годин. Рятувальники поспішали, залучаючи все нові сили і засоби. 21 червня з’явилися повідомлення, що в районі зникнення батискафа канадські рятувальники зафіксували певний стук, який вони чули з періодичністю в півгодини. Це дало надію, що екіпаж все ще живий.

Пошуки батискафа "Титан"

Однак, наступного дня, 22 червня, з’явилися повідомлення про те, що рятівникам вдалося виявити певні уламки близько за півкілометра від “Титаніка”. Спочатку йшлося про два уламки, а потім про п’ять. І через кілька годин стало відомо, що ці уламки – те, що залишилося від батискафа “Титан”.

22 червня узбережна охорона США та OceanGate повідомили, що екіпаж батискафа загинув. Вивчивши уламки, фахівці прийшли до висновку, що в батискафі стався імплозія, тобто напрямлений всередину вибух.

Судно стиснуло під тиском води на великій глибині. “Сьогодні вранці безпілотний підводний апарат, запущений з судна Horizon Arctic, виявив хвостову обшивку “Титана” приблизно за 1600 футів (487 метрів) від носової частини на морському дні. Пізніше були знайдені інші уламки”, – повідомив контр-адмірал Узбережної охорони США Джон Могер на прес-конференції. – “Під час консультації з експертами об’єднаного командування був зроблений висновок, що уламки свідчать про катастрофічну шкоду, нанесену пасажирській капсулі”.

Узбережна охорона батискафа "Титан"

При цьому узбережна охорона знала про вибух у районі зникнення батискафа ще в неділю. За даними The Wall Street Journal (WSJ), яка посилається на не названого високопоставленого представника ВМС США, суперсекретна військова акустична система ВМС США зафіксувала звук вибуху через кілька годин після початку підводного занурення батискафа.

Однак, за словами джерела газети, на той момент військові не могли з упевненістю сказати, що було причиною цього звуку. Тому отримані дані просто передали керівнику пошуково-рятувальної операції. Самі пошуки, звичайно, тривали, поки не виявилося, що вибух дійсно стався на борту “Титана”. А от “стуки”, зафіксовані 21 червня, як встановили рятувальники, не мали жодного відношення до батискафа.

Влада подякувала рятівникам за проделану роботу та висловила співчуття родинам загиблих. Тепер їм залишається з’ясувати причину трагедії. Хоча відповідь на це питання, здається, лежить на поверхні. У минулому році сам Стоктон Раш розповідав журналісту CBS News в одному з випусків подкасту “Невиспівана наука”, що “Титан” настільки інноваційний, що ніколи не проходив перевірку на відповідність стандартам безпеки.

“Знаєте, в якийсь момент безпека стає просто марною трата часу. Я маю на увазі, якщо ти просто хочеш бути в безпеці, не вставай з ліжка, не сідай у свою машину, нічого не роби”,казав господін Раш. Він також визнав, що йому довелося порушити деякі правила, щоб побудувати власний апарат і організувати експедиції до “Титаніка”.

Батискафа "Титан"

Можливо, що геймпад від Xbox для керування судном і звичайні стельові світильники для підсвічування шляху під водою не відіграли вирішальної ролі в катастрофі. А от корпус з карбонового волокна, за словами самого господіна Раша, ще в 2020 році виявляв ознаки “циклічної втоми”. За даними NBC, ще в 2019 році OceanGate у власній презентації для океанографічної лабораторії зазначила, що максимальна глибина підводного занурення “Титана” – 3 тис. м.

При цьому в 2021 році батискаф опускався до обломків “Титаніка”. А зараз на сайті OceanGate все ще повідомляється, що апарат може занурюватися на глибину до 4 тис. м. На сайті міститься і інша інформація про те, наскільки безпечні занурення на батискафі. “OceanGate здійснила більше 14 успішних експедицій і понад 200 занурень у Тихому і Атлантичному океанах… Після кожної місії команда оцінює та переглядає процедури в рамках постійної роботи з покращення та забезпечення оперативної безпеки”.

Саме корпус судна міг підвести власника батискафа і всіх, хто йому довірився.

Уламки батискафа "Титан"

За словами директора компанії Underwater Forensic Investigators Тома Мэддокса, який сам брав участь в одній з експедицій до “Титаніка”, тиск на такій глибині “більш як в 350 разів перевищує тиск на поверхні”. “Будь-яке невелике протікання здатне викликати миттєву імплозію, яка знищить апарат”,заявив господін Мэддокс.

Колишній морський офіцер і професор Міжнародного університету Флориди Ейлін Марті заявила CNN, що вибух відбувається зі швидкістю приблизно 2500 км/год. “Людському мозку потрібно більше часу, щоб просто усвідомити, що щось відбувається. Тому все вибухнуло до того, як люди всередині зрозуміли, що виникла проблема”, – заявила пані Марті. “В кінцевому рахунку, серед безлічі способів, якими ми можемо померти, цей є безболісним”.

У цій ситуації розслідування тривають, і деталі трагедії можуть бути встановлені лише після аналізу всієї наявної інформації.

Top