Іноді я думаю, що коли ми прийдемо на небо, Бог обов’язково підійде до кожного і запитає:
– Ну як?
– Що як? Грішна, Господи… помилуй… Почну я… 

А Він переб’є і скаже:
– Так це Я і так знаю. Спостерігав за тобою… Як тобі Земля?
– Ем… Ти про що, Господи?
– Ну, Я творив Землю протягом шести днів і все, що на ній. Як тобі вона? Сподобалася? Бачила, яких Я риб в Червоному морі придумав? А вулкани мої? Правда, класні? А, джунглі? Джунглі, бачила ??? Слухай, а скільки Я часу на водоспади витратив, ти б знала! А, кит !!! О !!! Якби ти знала, я його таким потужним створив !!! Ти ж бачила китів, так? Ну, розповідай … Що тобі найбільше сподобалося?

І я дуже боюся, що я буду стояти і плескати очима і говорити …
– Ну, у мене це… просто часу не було… я це… працювала багато … потім сім’я … діти … річний звіт… потім кредит на машину… але я хотіла, чесно, Господи, хотіла! Грішна, помилуй, Господи!
– Так, не грішна, а дурна! – скаже Він.
– Другого-то шансу подивитися на неї можливості не буде! 

Подорожуйте 😉